Вчені сверджуть, що сумарна вартість усіх хімічних елементів, з яких складається людське тіло, складає близько п’яти гривень. Чи є серед вас, шановні читачі, хтось, хто готовий за цю ціну продати своє життя? Мабуть, ні. А все тому, що Людина – це щось більше, ніж звичайний набір хімічних елементів, Людина – це не тільки матеріальне тіло…

І саме в цьому місці зазнає краху вся атеїстична ідеологія більшовизму. Ідеологія страху та терору. Ідеологія диктатури та тоталітарної влади. Ідеологія, яка посягнула на найсвятіше – Людське життя…

На жаль, у жорнах сталінського режиму під час штучного голоду 1932-1933 років за приблизними підрахунками загинули до 8-ми мільйонів українців. І це не «враги народу», це не політичні терористи й не злочинці. Це робочий клас нації, працьовиті селяни землероби, які були «винні» лише в одному – всі вони були українцями. І цього, на думку режиму, було достатньо, щоб їх приректи на жорстоку смерть від голоду.

Нам, людям, які живуть у 21 столітті, важко усвідомити масштаби цього страшного злочину. Є навіть люди, які заперечують причетність тодішньої влади до смерті 8–ми мільйонів людей. Але факти та очевидці, які пережили голодомор, стверджують протилежне.

1932 рік для селян був врожайним. Але зі сіл вивезли не тільки все зерно, яке було вирощене в колгоспах, але весь урожай, що люди виплекали на власних городах. Більше того, спеціально створені загони більшовиків конфісковували в людей худобу, всі залишки їжі та продуктів. Вони обшукували будинки, хліви, комори; спеціальними штирями намагалися знайти закопане в землю зерно – останню надію селян на порятунок. Забирали навіть із печей свіжий хліб, що матері приготували для своїх вже попухлих від голоду діточок. Не мали жалю ні до кого. В людей забрали все, залишивши сам-на-сам із холодною зимою та голодом.

Ми не можемо змінити минулого і ми не маємо права судити причетних до голодомору людей. Та ми можемо запалити свічку пам’яті та помолитися за душі невинно замордованих українців у 1932-1933 роках.

26 листопада вшанувати пам’ять українців, що загинули під час голодомору, на площу біля райдержадміністрації прийшли й мешканці міста Жидачева. Запалені свічки, символічний сніп пшениці, хвилина мовчання…

Вічна пам’ять всім загиблим. Слава Україні.

[Show as slideshow]

[View with PicLens]

Не згасайте, ясні зори,
Не вій, вітре, зниз Дністра,
Не темнійте, красні звори,
Днесь, Галиче, честь твоя!

М. Шашкевич

Перші дні листопада багаті на важливі дати в історії України. 1 листопада 1918 року Українські Січові Стрільці на чолі із сотником Дмитром Вітовським взяли під свій контроль всі стратегічно важливі об’єкти міста Львова, яке входило до складу Австро-Угорської імперії та встановили у місті українську владу. Ця подія ввійшла в історію України як Листопадовий чин. Метою цього військового перевороту було встановлення влади української держави, ЗУНР, на теренах західноукраїнських земель. Іншою знаменною датою є 6 листопада, адже в цей день 1811 року народився видатний український письменник та поет, священик та громадський діяч Маркіян Шашкевич.

6 листопада у міському будинку культури “Папірник” відбулися урочистості та святковий концерт із нагоди 93-ї річниці створення Західно Української Народної Республіки(ЗУНР) та 200-річчя з дня народження Маркіяна Шашкевича. Святковий вечір розпочався із винесення державного синьо-жовтого прапору та виконання гімну України. Після цього на сцені виступив голова райдержадміністрації Сергій Коваль, який окреслив історичне значення та важливість Листопадового перевороту в умовах сьогодення. П. Сергій зауважив, що інший переворот здійснив Маркіян Шашкевич, але даний переворот був культурним та став передумовою формування літературної української мови. Згодом із ґрунтовною та цікавою доповіддю про життєвий і творчий шлях Маркіяна Шашкевича виступила методист районного відділу освіти Ольга Прокопів.

Святковий концерт розпочав народний хор «Дністер» із смт. Журавно. Численні учасники колективу, вбрані в український однострій, своїм величним співом змогли створити справді святкову атмосферу у залі та у серцях глядачів. Не залишив байдужими запальні виступи народних танцювальних колективів «Удеч» та «Молодість».

Варто відзначити зворушливий виступ чоловічого вокального квартету народного дому с. Грусятичі.

Під час святкового концерту глядачі мали змогу побачити вокальні виступи народного дому с. Любша, наймолодшої учасниці концерту Ліпковської Ярослави, народного тріо народного дому с. Грусятичі, солістки жидачівської музичної школи Березнюк Анастасії. Неабияк повеселив присутніх гумористичний номер “Заробітчани” у виконанні Марії Шарабури.

Справжній фурор у залі викликав в залі уривок з опери «Запорожець за Дунаєм» у виконанні Ольги Кобринович(у ролі Одарки) та Григорія Вавричина (у ролі Івана Карася). Акторам акомпанував народний оркестр ходорівської дитячої музичної школи.

Останнім акордом святкового концерту був вихід на сцену народного оркестру народних інструментів «Дністрові Зорі» жидачівської дитячої музичної школи.

Під час концерту у фойє МБК “Папірник” була організована тематична виставка про ЗУНР та творчий шлях Маркіяна Шашкевича. На жаль, мені не вдалося побачити дану виставку, оскільки після концерту всі виставкові експонати були забрані.

[Show as slideshow]

[View with PicLens]

УПА була створена 14 жовтня 1942 року з метою захисту мирного населення України від німецької окупаційної влади. Щоб вшанувати  цю вагому історичну подію, мешканці міста, представники влади, священики, ветерани національно-визвольної боротьби та одягнені у військову форму воїнів Української Повстанської Армії  активісти товариства “Пам’ять” зібралися на марш Слави УПА на площі Свободи. Попереду колони хлопці на конях везли державний прапор України та червоно-чорний стяг УПА, за ними представники молоді несли великий синьо-жовтий прапор.   Відтак всі учасники маршу під звуки духового оркестру вирушили до Хреста пам’яті жертв політичних репресій, де священнослужителі храму св. Воскресіння Господнього о. Василь Юрів, о. Ярослав Турик та о. Роман Котів відслужили поминальну панахиду за всіх невинно закатованих людей.

Далі  колона із вигуками “Бандера, Шухевич – герої України”, “Слава нації – смерть ворогам” рушила на Замкову гору до меморіалу “Борцям за волю України”. Тут священики та всі присутні помолилися за упокій душ всіх жертв сталінських репресій 1940-1950 рр., а учасники товариства “Пам’ять” вшанували загиблих трьохразовою сальвою.

Урочистості продовжилися біля будинку райдержадміністрації, де  перед присутніми виступили голова районної ради Ігор Кос, голова райдержадміністрації Сергій Коваль, міський голова Жидачева Володимир Левко, багатолітній політв’язень та учасник національно-визвольних змагань Олексій Данилишин, член товариства пошуку жертв війни «Пам’ять» Володимир Гаврон.

Згодом в рамках святкування 69 річниці створення УПА члени товариства  «Пам’ять» показали реконструкцію подій другої світової війни, зокрема бою між бійцями Української Повстанської Армії та підрозділами військ НКВД. Бій відбувався у сквері біля райдержадміністрації.

Перші події відбувалися неподалік імпровізованої сільської хати, в якій повстанці викопали криївку та переховували там поранених солдатів. Та незабаром за доносом сексота Панька саме до цієї хати вдираються із обшуком енкаведисти. Знайшовши пораненого бійця УПА, більшовики його одразу розстріляли.

Потім було показано бій упівців із енкаведистами та перемогу перших. Після закінчення бою бійці УПА зірвали червоний прапор зі штабу НКВД, а загиблих побратимів вшанували пострілами з рушниць. Під час реконструкції бою глядачі побачили історичні факти знущань  совєтських спецслужб над мирним населенням і жорстокі допити людей, які були запідозрені у зв’язках із УПА.

Як розповів член товариства пошуку жертв війни «Пам’ять» Володимир Гаврон, спершу товариство займалося перезахороненням воїнів, які були вбиті та поховані в лісі, біля дороги чи в інших місцях. Згодом під час перепоховання члени товариства почали одягалися у військові форми часів другої світової війни та салютувати із зброї. Після цього виникла ідея реконструкція таких боїв. П. Володимир, наголосив, що, на жаль, молоді люди не завжди розуміють, що відбувається, і регочуться, коли чують, як лаються енкаведисти. Володимир Гаврон вважає, що такі військово-історичні дійства потрібно показувати, бо це один із способів  достукатися до свідомості людей.

[Show as slideshow]

[View with PicLens]

Політична еліта Жидачева зібралася у актовому залі будинку держадміністрації. Під акомпанемент оркестру народних інструментів Жидачівської дитячої музичної школи депутати разом із гостями заспівали гімн України.

Відкрив та розпочав сесію вітальним словом голова районної ради Ігор Кос. П. Ігор зробив короткий екскурс в історію новітньої незалежної України та зауважив, що хоча й за 20 років незалежності не сформувалася українська політична еліта, яка була б еталоном моральності та сумлінності у служінні державі, проте ця еліта формується із молодого покоління ровесників нашої незалежості.

Голова Жидачівської РДА Сергій Коваль привітав всіх зі святом та зазначив, що хоча багато людей вважає, що Україні немає чим гордитися, але основна наша гордість – це незалежність. Він зазначив, що слів замало, і цю незалежність потрібно наповнювати хорошими справими, чим зараз і займається місцева та центральна влада.

Ігор Осташ, Надзвичайний та Повноважний Посол України в Канаді, вважає, що основне завдання влади – повернути розчарованому українському народові віру у світле майбутнє. Привітавши всіх зі святом, п.Ігор закликав всіх до самовідданої праці. Потрібно «засукати рукава і працювати».

Всім наболілим з присутніми поділився депутат 1-го та 2-го демократичного скликання районної ради Василь Турчин. Він наголосив, що у 90-х роках не було такого розриву влади від народу. Депутати – це слуги народу, але як таке може бути, щоб слуга жив у 60 разів краще за свого пана? П. Василь звернувся до влади із закликом, щоб вона перестала дбати тільки про себе і повернулася лицем до народу. Адже саме через ті беззаконня, які чинить влада, люди перестали любити Україну!

«Всі негаразди – явище тимчасове… Народ єдиний, незважаючи на всі спроби політиків нас роз’єднати»,- вважає представник «Фронту змін» Василь Ревер.

Уповноважений представник партії «Батьківщина» Площанський Володимир покладає великі надії на підростаюче покоління – шкільну молодь. Також він наголосив, що нам всім потрібно об’єднатися, бо майбутнє України залежить від нашої, спільної мети, дій та координації.

Бурхливими оплесками відреагував зал на привітальний виступ депутата обласної ради Андрія Кота. П. Андрій заперечив, що ми святкуємо 20-тиліття України, оскільки наша держава має за спиною тисячі років своєї історії. Натомість ми святкуємо 20-ти річчя новітньої України. Депутат висловив жаль, що за 20 років незалежності ми не маємо незалежної України, ми залежні від сусідньої Росії, країн Європи, Америки, бандитських кланів. Але ми є нація, яка може похизуватися перед будь-якою європейською нацією і наше майбутнє залежить від нашого усвідомлення власних сил. Закінчив свій виступ п. Андрій словами Митрополита Андрея: «Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою невтомною працею любіть Україну».

Наступним на сцену для привітання співвітчизників вийшов депутат першого демократичного скликання, поет та перекладач Олександр Дудин, який сказав, що найбільша наша біда – це Верховна Рада і президент, що не в змозі приймати закони, які б працювали на благо народу. П. Олександр звернувся до керівників держави, щоб ті спам’яталися і щоб не було такого розриву між владою і тою біднотою, яка є в Україні.

Представник ВО «Свобода» Андрій Лялька висловив думку, що 20 років помилок таки дали результат. Народилося нове покоління, ровесників незалежності, які змінять щось в Україні. Ситуацію в країні п. Андрій прирівняв до асфальту і трави. Асфальт – це окупаційний режим, який панує в Україні, а трава, що пробивається крізь асфальт, – це є наш корінь, ідея української національності.

Депутат 6-го скликання Богдан Бойчук заохотив говорити про добре, ми маємо державу, прапор, герб, гімн, а це найважливіше. П. Богдан наголосив, що у світі нас ніхто не чекає, навпаки, всі у нас бачать своїх конкурентів, тому не треба скиглити, а тільки віддано працювати, кожен на своєму місці.

Михайло Марків, УНП, виступив зі словами: «Ми є молода нація, яка тільки вчиться демократії… Ми є винуватими у своїх негараздах, ми самі вибирали Верховну раду, Президента… Українці – європейська нація, але, живучи у прагматичному світі, ми повинні самі кувати свою долю.»

Представник партії «За Україну» та депутат 6-го скликання Овсянецька Люба у вітальному слові закликала українців до самовідданої праці та єдності і попросила у молитві до Бога сил, щоб це вдалося здійснити.

Заступник голови Народної просвіти м. Ходорова Роман Чорний наголосив на тому, що найважливішим є те, що наша Україна є! П. Роман поставив перед всіма присутніми запитання, чому нема радості на наших обличчях у найбільше національне свято? Просвітянин вбачає причину в тому, що ми вийшли поранені духом з антигуманного комуністичного суспільства і не зразу зрозуміли, що таке незалежність, що це не відкрита комора, до якої відкритий доступ всім. Також п. Роман зауважив, що всім варто пам’ятати думку Івана Франка, що якщо ми будемо думати лише про ситість, то будемо завжди паралітиками у сходженні на гору своєї незалежності.

У перервах між виступами депутатів на сцені виступали оркестр народних інструментів викладачів Жидачівської дитячої музичної школи і танцювальний колектив «Молодість».

Закінчилася урочиста сесія врученням грамот з нагоди 20-ї річниці незалежної України мешканцям міста, які проявили активну громадську позицію, невтомну працю на ниві розбудови міцної демократичної української держави. Після закінчення сесії районної ради всі присутні долучилися до процесійного покладання квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку.

Офіційна програма святкування 20-ї річниці незалежності України у місті Жидачеві розпочалася зі святкової літургій у напівпорожніх храмах міста. Як мешканці міста, так і представники місцевої влади змінили пріоритети із пісні «Бог, Україна, Свобода» і вирішили знехтувати спільною молитвою за благополуччя держави.

О 12:00 депутати районної ради всіх скликань, депутати обласної та Верховної рад, керівництво району та міста, мешканці Жидачева зібралися в актовому залі адміністративного будинку РДА на урочисте засідання районної ради. Представник правлячої партії наголошував на досягненнях чинної влади та обґрунтовував необхідність проведених реформ. Опозиціонери та депутати попередніх скликань в унісон говорили про складну політичну, економічну та моральну ситуацію в Україні.

Більшість із тих, хто говорив зі сцени наголошували на тому, що найважливіше – це те, що Україна є незалежна. А все інше ми здобудемо, якщо будемо самовіддано працювати кожен на своєму місці. Великі надії політики покладають на молоде покоління, що є ровесниками незалежності. Та кількість представників цієї молоді у сесійній залі можна було порахувати на пальцях однієї руки.

Після закінчення святкової сесії відбулася урочиста хода та покладання квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку.

А вже о 14:00 розпочалася розважальна програма святкування дня незалежності України, яка проходила під патронатом Благодійного фонду Жидачівщини «Обдаровані діти». На літній сцені у міському парку виступали молодіжні естрадні гурти міста, які попри жахливе звучання музичної апаратури намагалися підтримати святкову атмосферу у місті.

У той же час навколо фонтану поблизу МБК «Папірник» відбувався дитячий конкурс «Малюнок на асфальті». У парку функціонували виставка картин Пельо Юлії, виставка виробів із лози, тематична книжкова виставка від Жидачівської бібліотеки, виставка рушників любительського об’єднання «Вишиванка» Народного дому смт. Гніздичів, виставка виробів з бісеру Пиріг Ірини, фотовиставка народної фото-відео студії «Оберіг». Варто окремо згадати виставку Ірени Олексовської, яка презентувала свої роботи, виконані у дуже оригінальному та цікавому стилі – мозаїка з яєчної шкаралупи. У міському парку підприємці розмістили торгівельні палатки та пропонували мешканцям та гостям міста поласувати солодощами, посмакувати свіжий шашлик та підняти настрій хмільним пивом.

Дивує той факт, що неподалік від сцени привітні жіночки у хустках продавали заборонені церквою книжки вчительки-народознавця Гарафіни Маковій, яка стверджує, що всі свої книги написала під натхненням Святого Духа. Парадокс, але багато «об’явлень» суперечать вченню Біблії, а інші носять відверто язичницький чи окультний характер. Тому дивно, чому влада дала дозвіл на розповсюдження цієї псевдорелігійної літератури…

Урочиста частина розпочалася на літньому майданчику о 17 годині. Учасники визвольних змагань спільно із представниками Пласту винесли державний прапор України, всі присутні урочисто заспівали гімн нашої держави. Із привітальним словом виступили голова Жидачівської РДА Сергій Коваль, голова районної ради Ігор Кос та міський голова Володимир Левко. Опісля розпочався святковий концерт за сприяння Благодійного фонду «Добре серце».

На сцені виступали хор с. Підністряни, танцювальні колективи «Удеч» та «Молодість», вокальний ансамбль «Лілея», фольклорний колектив «Юшківчанка», оркестр народних інструментів Жидачівської музичної школи, гурт «Галичани» та інші. Також під час концерту відбулася презентація «рушника єдності», який вишили жінки із Народних домів Жидачівського району.

Одночасно зі святковим концертом у міському парку відбувалося частування смачним козацьким кулішем та медовухою.

Молоді фанати естрадного гурту «6-те чуття» мали можливість потанцювати і насолодитися творчістю улюбленого колективу.

Надзвичайне враження на всіх присутніх справив Прикарпатський ансамбль «Верховина», який дивував глядачів запальними піснями та веселими танцювальними композиціями, а солістка Львівської обласної філармонії Оксана Гриб тішила публіку свої мелодійним голосом.

Справжній фурор на святковому майданчику своїм виступом викликала заслужена артистка України Андріана Онуфрійчук. Під енергійні мелодії до танцю пустилися не тільки молодь, але і старше покоління, а на танцювальному полі майже не залишилося вільного місця.

Закінчилися святкування 20-ї річниці незалежності України яскравим феєрверком та дискотекою до пізньої ночі.

[Show as slideshow]

[View with PicLens]

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Адміністрація сайту.

Організатори рекомендують повторити тексти гаївок та взяти з собою яєчка для визначення найтвердішого яйця.

Заповнений зал… У перших рядах сидять поважні представники влади, сивочолі ветерани УПА.

З нагоди урочистості виступили голова Райдержадміністрації п. Сергій Коваль, голова Жидачівської районної ради п. Ігор Кос, представник ВО “Свобода” п. Петро Михайлишин, які привітали мешканців міста з Днем Соборності України.

Офіційна частина святкування Дня Соборності України завершилася виступом голови районного проводу УПА Григорія Дидини.  П. Григорій зауважив, що на січень місяць припадає декілька важливих подій – одні події знаменні, а інші дуже болючі. 1 січня народився Степан Бандера – один з тих героїв, які вели за собою націю і ми зобовязані передати нащадкам пам’ять про нього. Друга подія – Злука українських земель. Остання історична згадка – це Крути, де героїчною смертю загинуло 300 юнаків, що захищали Київ від наступу значно чисельнішої армії Муравйова. П. Григорій наголосив на тому, сьогодні, як і у ті часи, Злука є, але справжньої єдності між людьми немає. Керівники держави не можуть знайти спільної мови, кожний хоче бути «гетьманом». Наприкінці виступу п. Григорій Дидина висловив сподівання, що ми доживемо до того часу, коли наша держава стане цілісною та сильною країною.

Урочиста частина концерту була організована Ходорівською музичною школою та розпочалася виступом хору викладачів під диригуванням Ольги Кобринович.

Проникливо та чарівно прозвучали твори у виконанні вокальних ансамблів “Ромашка” та “Калина” (керівник Ольга Кобринович). На високому професійному рівні прозвучали музичні твори у виконанні тріо бандуристів (керівник Олеся Вавричин), дуету саксафоністів, квартету сопілкарів та квартету кларнетистів (керівник Орест Баковський).

Останнім акордом та справжнім апогеєм концерту став ще один вихід на  сцену хору викладачів Ходорівської музичної школи. Солістами хору були Наталя Кухарська, Ірина Шемечко, Оксана Гадала, Григорій Вавричин, які дивували і захоплювали кожного присутнього своїми чудовими та сильними голосами.

Після закінчення концерту ведуча Світлана Добровольська представила колективи, які виступали на сцені будинку культури. Вдячні глядачі із вигуками «Браво» стоячи аплодували всім викладачам та учням Ходорівської музичної школи за подаруване чудове свято мешканцям Жидачева.

Диригент хору Ольга Кобринович в особистій розмові висловила вдячність за підтримку голові Жидачівської районної ради п. Ігору Косу, керівнику відділу туризму та культури Жидачівської районної ради п. Орисі  Снігурі,  а також керівнику відділу освіти п. Роману Свередюку за допомогу з транспоттним забезпеченням. «Нас підтримує Мистецтво і Бог»,- лаконічно підсумувала п. Ольга.

Швидко минули Різдвяні свята і від куті та пампухів залишилися лише спогади. Ще раз перейнятися духом Різдвяних свят глядачам допомогли учасники концерту, а саме вихованці дитячої музичної школи, ВІА “Український Формат”, жіночий вокальний ансамбль “Мальви”, гурт “Черемшина”, ансамбль народної музики “Цісарський бубен”, народний ансамбль танцю “Молодість” РНД. Основою програми стали чудові танцювальні постановки ансамблю народного танцю “Удеч”, які створили незабутній святковий настрій всім присутнім. Всіх артистів переповнений зал проводжав оваціями.

Після закінчення концерту на сцені виступив міський голова Жидачева Володимир Левко. Він привітав мешканців міста із Днем Соборності України. Це свято щорічно відзначається 22 січня в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

Також п. Володимир Левко від імені Міської ради та мешканців міста подякував організаторам та учасникам концерту за подаровані 2 години чудового відпочинку.

Учасники ансамблю народного танцю “Удеч” висловили щиру подяку міському голові п. В. Левкові, голові райдержадміністрації п. С. Ковалю та спонсорам за сприяння у пошитті сценічних костюмів. Слова подяки прозвучали також на адресу засновника та попереднього керівника ансамблю Станіслава Порвіша.

[Show as slideshow]

[View with PicLens]