Жидачів

Минулої неділі, 8 червня, в день вшанування пам’яті святих страстотерпців Бориса і Гліба, в місті Жидачеві було освячено нову церкву свв. Бориса і Гліба. Будівництво цього храму  було розпочато 16 травня 2009 року. Минуло трохи більше року, як храм прийняв перших мирян. Continue Reading

Урочистості з нагоди 250 ліття чудотворності Жидачівської Оранти розпочалися 27 травня із виставлення та уквітчання копії чудотворного образу у центрі міста Жидачева. Continue Reading

22 травня 2010 року відбулася піша молодіжна проща до Кохавини, яка організовується щороку. Цьогорічна проща 12 за ліком. У ній взяла участь молодь Жидачівського деканану, Львова, Стрия та інших міст. Continue Reading

Шановні мешканці міста Жидачева!

З нагоди вшанування 260-річчя чудотворності Жидачівського образу Воплочення Пречистої Прісно Діви Марії Богородиці у четвер, 27 травня. о 21 год розпочнеться подячна церемонія уквітчання Жидачівської Оранти. Запрошуємо усіх бажаючих протягом 27-30 травня покласти квіти чи засвітити лампадку перед копією чудотворного образу Великої Панагії в знак вдячності за ласки та заступництво Божої матері в час відпустового празника.

Оргкомітет

10 років тому патріарша катехетична комісія української греко-католицької церкви започаткувала фестиваль дитячої релігійної пісні «Пісня серця». За час свого існування конкурс переріс у всеукраїнський, а цьогоріч отримав статус міжнародного. Continue Reading

Великдень – найбільше свято християн: велична відправа в церкві, радісні обличчя перехожих, кінець Великого  посту, пасочка, ковбаска… Кожен, хто був присутній на недільних гаївках обов’язково впише у список,  наведений вище, ще і ці великодні забави. Continue Reading

Шановні Читачі сайту!

Від усього серця щиро вітаю Вас із найсвітлішим весняним святом – Великоднем! Величне свято Воскресіння Христового спонукає кожного із нас ще раз замислитися над вічними цінностями християнської моралі, дає нам добру нагоду наповнити свої серця любов’ю і добротою, зміцнює кожного з нас духовно. Continue Reading

Мабуть, саме цей день є єдиним днем у році, коли замовкає музика вечірніх дискотек, прикриваються двері барів та забігайлівок, а молодь ввечері збирається у храмах.

Вечірній Жидачів незвично велелюдний. Жителі цілими сім’ями йдуть до церков міста: одні хочуть віддати данину традиціям, інші – поклонитися Богові, який лежить у гробі. Continue Reading

Вже традиційною Великодньою забавою для молоді міста Жидачева є гаївки, що проходять із ініціативи молодіжної громадської організації “Вектор“. Цьогорічний Великдень не стане винятком. Continue Reading

А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною,

хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого

хреста, та й за Мною йде.
(Лк 9:23)

21 березня 2010 року відбулася Хресна дорога вулицями міста Жидачева. Участь у Хресній ході взяли священики  із нашого міста, з інших міст Жидачівського деканату та вірні різних парафій Жидачева.

Хресна дорога розпочалася у храмі св. Воскресіння Господнього, де було відслужено перші чотири стації. Хресна хода мала молитовні зупинки у костелі Успіння Пресвятої Богородиці, біля фігури Матері Божої, на подвір’ї нової дерев’яної церкви Бориса і Гліба. На кожній із зупинок вірні мали можливість розважити  над важкою дорогою Ісуса на Голгофу, слухаючи проповіді священиків. Протягом Хресної дороги процесійний хрест несли по черзі священики, чоловіки, жінки та діти нашого міста.

Завершилася молитовна хода у храмі св. Воскресіння Господнього проповіддю декана Жидачівського деканату о. Василя Юріва.

О. Василь наголосив, що така молитовна хода проводиться щорічно починаючи із 2002 року, про що свідчать викарбувані на процесійному хресті роки. Отець закликав поглянути на хрест та розважити, чи ми змінилися за ці роки, ідучи з Христом, роздумати, чи ми не вбивали цвяхи у його святі ноги та руки, чи ображали його своїми ділами і вчинками.  Ісус – це божественне світло, яке просвічує кожного з нас для того, щоб ми  йшли за Ним, поверталися до Нього. Бо Він є дорога, правда і життя.

Отець Василь звернув увагу не те, що коли ми дивимося на дорогу на Голгофу, ми бачимо хрест, на якому розп’ятий Спаситель. І вдивляючись в цю дорогу, вдивляючись в цей хрест, маємо роздумати та розважити над своєю дорогою земного життя. Кожен несе свій хрест. А несучи хрест, потрібно любити його. Любити свій хрест – значить любити Ісуса. А любити Ісуса – значить любити всю Його науку, і не тільки любити, а й жити нею, бо вона – це дорога до Царства Божого.