Голодомор. Ціна життя…

Яка ціна людини? Скільки коштує наше життя?

Вчені сверджуть, що сумарна вартість усіх хімічних елементів, з яких складається людське тіло, складає близько п’яти гривень. Чи є серед вас, шановні читачі, хтось, хто готовий за цю ціну продати своє життя? Мабуть, ні. А все тому, що Людина – це щось більше, ніж звичайний набір хімічних елементів, Людина – це не тільки матеріальне тіло…

І саме в цьому місці зазнає краху вся атеїстична ідеологія більшовизму. Ідеологія страху та терору. Ідеологія диктатури та тоталітарної влади. Ідеологія, яка посягнула на найсвятіше – Людське життя…

На жаль, у жорнах сталінського режиму під час штучного голоду 1932-1933 років за приблизними підрахунками загинули до 8-ми мільйонів українців. І це не «враги народу», це не політичні терористи й не злочинці. Це робочий клас нації, працьовиті селяни землероби, які були «винні» лише в одному – всі вони були українцями. І цього, на думку режиму, було достатньо, щоб їх приректи на жорстоку смерть від голоду.

Нам, людям, які живуть у 21 столітті, важко усвідомити масштаби цього страшного злочину. Є навіть люди, які заперечують причетність тодішньої влади до смерті 8–ми мільйонів людей. Але факти та очевидці, які пережили голодомор, стверджують протилежне.

1932 рік для селян був врожайним. Але зі сіл вивезли не тільки все зерно, яке було вирощене в колгоспах, але весь урожай, що люди виплекали на власних городах. Більше того, спеціально створені загони більшовиків конфісковували в людей худобу, всі залишки їжі та продуктів. Вони обшукували будинки, хліви, комори; спеціальними штирями намагалися знайти закопане в землю зерно – останню надію селян на порятунок. Забирали навіть із печей свіжий хліб, що матері приготували для своїх вже попухлих від голоду діточок. Не мали жалю ні до кого. В людей забрали все, залишивши сам-на-сам із холодною зимою та голодом.

Ми не можемо змінити минулого і ми не маємо права судити причетних до голодомору людей. Та ми можемо запалити свічку пам’яті та помолитися за душі невинно замордованих українців у 1932-1933 роках.

26 листопада вшанувати пам’ять українців, що загинули під час голодомору, на площу біля райдержадміністрації прийшли й мешканці міста Жидачева. Запалені свічки, символічний сніп пшениці, хвилина мовчання…

Вічна пам’ять всім загиблим. Слава Україні.

One thought on “Голодомор. Ціна життя…

  1. Це вшанування жертв голодомору дуже потрібне .Потрібно памятати ,що геноцид зробили штучно,кількома вказівками ,кількох людей. Тільки для того, щоб винищити генофонд нашого народу – українця. Памятайте про це. І щоб таке більше ніколи не повторилося, то памятайте хто цей голодомор зробив.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *