Збереження та відродження культурної спадщини м. Жидачева

Пласт Жидачів

Жидачів – один із мальовничих старовинних районних центрів Львівщини. Місто є визначною пам’яткою давньої історії та культури нашої держави; у 2001р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001р. № 878 місто Жидачів було занесено до списку історичних населених місць України.

Саме тому 20 вересня у рамках святкування 846 річниці з дня першої письмової згадки про місто Жидачів було проведено “круглий стіл” на тему: “Жидачів майбутнього: досвід партнерів з Польщі та Латвії зі збереження та відродження культурної спадщини“. Зустріч відбувалася у головному залі більярдного клубу „Фора” за участю представників Міської Адміністрації та Районної ради, гостей із міст-партнерів з Польщі та Латвії, молоді міста та науковців із Львівського національного університету імені Івана Франка та Національного університету “Львівська політехніка”, які займаються дослідженням культурної спадщини міста Жидачева.

Зустріч розпочалася із вступного слова міського голови Михайла Щуйка, який привітав всіх учасників “круглого столу” та запросив вислухати презентації науковців щодо збереження та відродження культурної спадщини міста Жидачева, а також спробувати перейняти досвід у гостей із міст-партнерів.

Першим виступив магістрант Львіського національного університету імені Івана Франка Андрій Филипчук, який ознайомив присутніх із попередніми результатами суцільного археологічного обстеження в м. Жидачеві та його околицях. Дане обстеження було проведене у 2009 році та мало на меті виявити нові та обстежити вже відомі археологічні пам’ятки. Результати праці археологів були вражаючими, адже вдалося обстежити 3 відомі та виявити ще 12 нових археологічних об’єктів. П. Андрій наголосив, що Жидачів є унікальною пам’яткою архітектури не тільки українського, але й європейського значення. Адже під час досліджень було знайдено унікальні матеріали, зокрема, в урочищі Базиївка на обвалі берега річки Стрий археологи виявили майже повністю збережену двохярусну гончарну піч та переріз житла із підпільною ямою 12-13 ст. У центрі міста було виявлено кнізівський курган, що датується 12-13 ст. У районі нового цвинтару археологам вдалося натрапити на сліди залізоробного виробництва. За словами п. Андрія це був цілий центр залізоробства, яких в Європі виявлено дуже мало. Науковець зауважив, що було проведено лише обстежувальні роботи, а попереду два ще більш ресурсовитратні етапи: розвідка, опрацювання та інтерпретація результатів. Андрій Филипчук закликав владу до чітких дій щодо збереження існуючих історичних пам’яток Жидачева. Частково ці об’єкти було поруйновано природою та часом, та ще більшу шкоду наносять люди через використання територій під господарські угіддя, житлові масиви та велодром. Якщо не вжити жодних заходів щодо збереження унікальних історичних пам’яток, то їх цінність може впасти до нуля.

Анна Слягурська, заступник бургомістра м.Челядзі (Польща) у своїй презентації окреслила основні напрямки проекту щодо збереження та відродження культурної спадщини м.Челядзі. П. Анна зазначила, що було проведено відновлення старої частини міста(реставрація будинків, ремонт автомобільних доріг та пішохідних доріжок в парку, встановлення освітлення костелу св.Станіслава) та модернізацію інфраструктури міста.

Юліана Рожкова, фінансист-економіст Вієсітської самоуправи (Латвія) під час свого виступу поділилася своїм досвідом збереження культурної спадщини. У м. Вієсіте було відреставровано архітектурні пам’ятки міста. Зокрема, у будинку управи водночас із утепленням стін та встановленням центрального опалення було проведено реставрацію та збережено оригінальний фасад із цегли. Для приваблення туристів у місті відновили роботу вузькоколійки, а щоб запобігти руйнуванню архітектурних пам’яток міста побудували об’їздну дорогу для вантажних автомобілів.

Своє бачення концепції історико-архітектурного середовища Жидачева запропонувала Мар’яна Каплінська, аспірант кафедри реконструкції та реставрації архітектурних комплексів Національного університету “Львівська політехніка”. Пані Каплінська запропонувала відновити характер площі за допомогою відбудування та зміни фасаду дисгармонійних архітектурних форм. Видовжений будинок Укртелекому підлягає зміні фасаду: необхідно почленувати фасад, змінити пропорції та ритм вікон. Перед будинком райдержадміністрації запропоновано звести кілька будинків з дерев’яним каркасом у стилі народного модерну. Їх можливе призначення – арт-галерея та крамниці. Між будинками передбачено проміжок для проходу до будинку райдержадміністрації. Фасад споруди райдержадміністрації потрібно оновити з використанням системи безрамного скління, що створить вигідне контрастне тло для проектованих одноповерхових будинків. У північній частині площі п. Мар’яна запропонувала відбудувати кілька будинків та відкоректувати існуючі архітектурні рішення. Метою даної реконструкції є повернення життя у центральну частину міста, яка зараз використовується як парк.

На завершення заходу міський голова Михайло Щуйко подякував всім учасникам за участь у “круглому столі” та висловив надію на те, що місто не втратить привабливості для туристів, а буде мати перспективи на майбутнє і досвід міст-партнерів в цьому допоможе.

4 thoughts on “Збереження та відродження культурної спадщини м. Жидачева

  1. моя думка що до сказаного на тому круглому столі:
    1. Андрій Филипчук, який сказав, що

    та ще більшу шкоду наносять люди через використання територій під господарські угіддя, житлові масиви та велодром

    — повна маячня, якби не велодром в ту сторону ніхто б навіть не потикався, якшо їх так цікавить район Базиївки, хай краще звернуть увагу на ту дорогу, що колись вела в Межирічі (мій батько казав, що десь вичитав, що по тій дорозі ше римські легіони їздили)!!! я ще раз і ще раз проти закриття велотраси, за її допомогою якраз можна розвивати інфраструктуру міста і рятувати ті памятки які ще стоять (шось ніякої згадки про “сарай” в училищі), а не які далеко і глибоко!!!
    2. тепере порівняйте напрямки порятунку іторичних спадщин європейських міст і те що намагаються зробити в нас (шукають шось десь далеко і глибоко). там намагаються відремонтувати центр, роблять дороги(добре хоть ми нарешті дочекалися менш більш якоїсь дороги в центрі міста)…
    3. ну і нарешті бачення концепції історико-архітектурного середовища Жидачева Мар’яни Каплінської — ніхрена не тре добудовувати (як то сі каже ТІКО СИ ЗАЧНИ). моя пропозиція – вирубати нафік парк між поштою, адміністрацією і костелом, і зробити там нормальну площу, а то в такому файному місті ні одної плоші немає. наскільки памятаю в клюбі колись висів проект реконструкції тої ділянки центру міста.

    але будь-які зміни не варто починати на зламі владних структур!!!
    дякую за увагу.

  2. погоджуюсь. бо прийдуть “нові” люди( ну хотілось би). і в них буде інший погляд. також пройдусь по пунктах.
    1. велотрасу КАТЕГОРИЧНО не чіпати. був класний фест. приїхало багато людей. кому це мішає. хай краще стоїть не чіпане, мертве історичне тло, ніж молодь має тут щось робити. поки дійсно Тарас з друзями сюди не поїхали, про цю так звану історичну частину ніхто й не згадував. хіба сміття викидали час від часу.
    2. відносно площі. то там де зараз є плитка. її б замінити бруківкою а в цетріпоставити фонтан. гарні лавочки і більше нічо не треба.
    3. у парку пропоную засадити великими ялинками попри ті “панські будинки, які собі виходи у парк поробили( що також не законно). щоб їх відгородити від людей. і тоді б був гарний парк. і взагалі треба ще трохи попрацювати над дизайном його ландшафту….

  3. а що парку взагалі не буде?

    Парк залишиться.

    шось ніякої згадки про “сарай” в училищі

    Про дану пам’ятку говорилося, просто не можна охопити в одній статті все, про що говорилося протягом 3 годин.

    2. тепере порівняйте напрямки порятунку іторичних спадщин європейських міст і те що намагаються зробити в нас (шукають шось десь далеко і глибоко).

    Під час круглого столу обговорювалися питання як збереження археологічних памяток(доповідач Андрій Филипчук), так і архітектурних(доповідач Мар’яна Каплінська).

    я ще раз і ще раз проти закриття велотраси

    Я також проти! Але я також проти порушення законодавства, а саме Закону України “Про охорону культурної спадщини” Стаття 43:

    Незаконні дії (пошкодження, руйнування, знищення), вчинені фізичною особою, що призвели до істотних змін пам’яток, їхніх територій, охоронюваних археологічних територій, а також їхніх частин, тягнуть за собою кримінальну відповідальність згідно з законом.

    Паннуся, суть змін на Ринковій площі(зараз проща Свободи) не в тому, щоб просто щось хаотично міняти. Мета – відновити характер площі до того, який був у минулому.
    Є багато пам’яток, які вже є втрачемини. Серед них дерев’янні церкви Різдва Богородиці, Теодора Тиронського, Св. Миколая, костел Утішення Божої Матері та монастир Августинів, міська ратуша та дерев’яна синагога. Тому територія міста потребує дослідження з метою локалізації та виявлення можливих залишків цих об’єктів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *