24-та річниця аварії на Чорнобильській АЕС

Ми – атомні заложники прогресу,
Вже в нас нема ні лісу, ні небес,
Так і живем: од стресу і до стресу,
Абетку смерті маємо – АЕС.

Ліна Костенко.

Тема Чорнобильської аварії вічна та завжди актуальна. Вона знаходиться поза часовими рамками. Вибух на Чорнобильській АЕС забрав життя тисяч українців та безповоротно підірвав здоров’я всієї нації.

Приблизно о 1:23:50 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Будівля енергоблока частково обвалилася. В результаті аварії стався викид радіоактивних речовин. Ситуація погіршувалася в зв’язку з тим, що в зруйнованому реакторі продовжувалися неконтрольовані ядерні і хімічні (від горіння запасів графіту) реакції з виділенням тепла, з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише до кінця травня 1986 року мобілізацією ресурсів усього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.

У день трагедії, 26 квітня, у місті Жидачеві заплановані заходи щодо вшанування пам’яті всіх людей, життя яких забрала Чорнобильська аварія. 21 квітня Студія журналістики, які функціонує при Центрі творчості міста Жидачева, вийшла в ефір із радіопередачею, в котрій один із сюжетів був присвячений Чорнобилю.

Приблизно о 1:23:50 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух, який повністю зруйнував реактор. Будівля енергоблока частково обвалилася, при цьому, як вважається, загинула 1 людина. У різних приміщеннях і на даху почалася пожежа. Згодом залишки активної зони розплавилися. Суміш з розплавленого металу, піску, бетону і частинок палива розтікалася по підреакторних приміщеннях.[1][2]. В результаті аварії стався викид радіоактивних речовин, у тому числі ізотопів урану, плутонію, йоду-131 (період напіврозпаду 8 днів), цезію-134 (період напіврозпаду 2 роки), цезію-137 (період напіврозпаду 30 років), стронцію-90 (період напіврозпаду 29 років). Ситуація погіршувалася в зв’язку з тим, що в зруйнованому реакторі продовжувалися неконтрольовані ядерні і хімічні (від горіння запасів графіту) реакції з виділенням тепла, з виверженням з розлому протягом багатьох днів продуктів горіння радіоактивних елементів і зараження ними великих територій. Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактора вдалося лише до кінця травня 1986 року мобілізацією ресурсів усього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *